.png)
Реальні ромські історії успіху
Лора Ушенко
З маленького села на Одещині Лора пройшла шлях від дискримінації до реалізації мрії стати психологом. Завдяки участі в програмах ПРЦ вона стала медіаторкою та психологинею, надає підтримку жінкам і дітям, працює в громаді та навчає музиці разом із чоловіком. Її місія — допомагати ромському народу знаходити силу та впевненість у собі.
Я народилася в маленькому ромському селі Поплавка на Одещині, у багатодітній сім’ї. Дитинство було непростим: коли мені було три роки, батько покинув сім’ю, більшу частину свого життя я провела з дідусем та бабусею. У школі я стикалася з булінгом і дискримінацією через своє ромське походження.
З дитинства мріяла стати психологом, але спочатку здобула освіту кухаря. Однак ця професія не стала моєю основною справою. У 2020 році я переїхала до Одеси, де працювала в різних сферах – від офіціантки до адміністратора автосалону. Та відчувала, що це не моє.
Я почала вивчати психологію: проходила курси, читала книги, слухала подкасти. В цей час через друга потрапила до ромської організації «Чіріклі», де брала участь у програмі про булінг та дискримінацію. Це стало початком моєї громадської діяльності.
Згодом мене запросили до християнського табору для ромських дітей у селі Березівка. А з початком повномасштабної війни я повернулася до рідного села, де відкрила церкву та почала працювати з дітьми та підлітками. Це був складний, але важливий етап мого життя.
Через рік мене запросили на двомісячне навчання з місіонерства в Польщі. Після цього я познайомилася з Правозахисним Ромським Центром і взяла участь у жіночому ретриті, де змогла глибше розкрити свої здібності. Так почалася моя активна співпраця з ПРЦ. Згодом мене запросили до Польщі на захід ОБСЄ.
Сьогодні я працюю в ПРЦ, де разом із командою реалізовую освітні програми для ромських жінок із різних громад. Як психолог, надаю підтримку як онлайн, так і офлайн. Я рада бути частиною цієї команди, де знайшла однодумців і друзів. Разом ми допомагаємо ромському народу ставати сильнішим, обізнанішим і згуртованішим.
У 24 роки я вийшла заміж за людину, яка не лише підтримує мої ідеї, а й допомагає мені їх реалізовувати. Наприклад, разом ми навчаємо ромських дітей гри на музичних інструментах, оскільки мій чоловік – професійний музикант.
Зараз я отримую вищу освіту за напрямом «Практична психологія» в Українській Євангельській Теологічній Семінарії.
Моя місія – допомагати ромському народу подолати дискримінацію та соціальні бар’єри. Я хочу, щоб ромські діти мали доступ до якісної освіти, щоб жінки не боялися відстоювати свої права, а вся громада ставала сильнішою та впевненішою в собі. Як психолог, я прагну підтримувати людей, які стикаються з труднощами, допомагати їм знайти внутрішню силу та віру в себе.
Я вірю, що кожна людина має право на гідне життя, незалежно від походження чи соціального статусу. І моя мрія – зробити так, щоб ромська громада не лише подолала упередження, а й змогла реалізувати свій потенціал у цьому світі.
